Види Пива

Види та сорти Пива

У ПінтаПаб завжди великий асортимент пива від європейських, вітчизняних та місцевих броварень.

Детальніше

Закуски до Пива

Закуски до пива

Слід враховувати поради наших предків щоб сповна отримати задоволення від кожного сорту напою.

Рекомендуємо

Цікаве про Пиво

Історія Пива

Ніколи не пізно дізнатись щось нове про улюблений та шанований напій. Трохи історій про Пиво

Корисно знати

Історія пивоваріння та Пива в Європі


Перші згадки про Пиво можемо віднайти від Шумеру та Вавілону через Єгипет, але саме хміль зробив цей знаний напій тим яким ми його знаємо сьогодні. Культуру вирощування хмелю в Європі започатковано під час періоду великих переселень народів. Втім, про вирощування хмелю писали ще у часи Київської Руси, звідки, можливо, й був завезений до центральної Європи.

Перші згадки про хміль відносять до VIII-го ст., хоча важливим складником пивного виробництва хміль стає починаючи з XII-го ст. Використовувати хміль у процесі пивоваріння спробували за часів Карла Великого, десь близько 800-го року. У германців хміль цінувався високо і виробники платили митні збори. З часом він став європейським засобом розрахунків, хоча на Британських островах до XV-го ст. хміль забороняли використовувати.

Варто зауважити, що у середньовіччі пиво досить часто було небезпечним напоєм. Галюциногенні алкалоїди, що часто добавлялись при варінні, викликали видіння, і це слугувало причиною багатьох пересторог. До кінця XVI-го ст. у Європі відбувалось спалювання «пивних відьом». Їх звинувачували в «порчі» пива, хоч справа була у недотриманні процесу.

У середовищі монастирських братств виникла і втілилась ідея добавляти у процесі варіння хміль. Монахи, на відміну від пересічних броварів вели дослідження прискіпливо. Вони були освіченими і рекордували результати своїх досліджень, зберігали рецептури. Монастирське пиво набувало дедалі кращої якості.

Кордони в центральній Європі тоді були відсутні і таємниці пивоваріння через подорожуючих ченців переміщувались між монастирями. Поступово монастирські броварні отримали право офіційно варити та продавати пиво, стали серьйозними гравцями на ринку пива, а деякі зберігають свій статус до сьогодні.

Власне, чому монастирі? Для ченців варіння доброго пива було питання значимим, як же ще витримувати довгі пости? ;) В теплій Італії було вино, а у холодній и суворій Германії без джерела «висококалорійного харчування», дозволеного до вживання у дні посту, було просто неможливо!

Міцні сорти пива почали варити саме тоді. Від тоді побутує вираз: «пиво – то рідкий хліб». Пиво стало справжньою знахідкою для ченців. Клір проголошував принцип: «рідина не порушує правила посту». Звісно, Папа про це не знав))).

old paiting with monks

Все ж у IX-му ст. пиво практично заборонили вживати ченцям, але одному з католицьких очільників прийшли рятівні думки оголосити пиво священним напоєм, але обмежити кількість щоденного споживання. Відтоді навіть у самому бідному монастирі ченець вживав більше 1-го літра пива денно, не враховуючи півлітра вина. В заможних монастирях ченці могли денно споживати і потрійну порцію хмільного напою.

Для деяких монастирів це стало хорошим заробітком. До прикладу, бровар монастиря Вайенштефан поблизу Фрейзінга, засновано у 1040 році. Вайенштефан можна назвати найстарішою діючою броварнею в світі. Тільки у 1803-му році монастирську броварню взяла у свої руки світська влада. Зараз Вайенштефан відноситься до Технічного університету Мюнхену.

Тодішнє пиво вже цілком можна було порівнювати з нинішнім. Щоправда тоді його варили на відкритому повітрі, іноді ще без додавання хмелю. Дріжджами, що викликали спиртове бродіння, не вміли користуватись, бродіння проходило неконтрольовано. Саме тому іноді виходило пиво, піна якого швидко осідала, а колір пива залежав від складників солоду то світліше, то темніше. Пиво за смаком нагадувало «видохшимся», хоча і було свіжим та щойно розлитим.

Не тільки монастирі, але й муніципалітети у средньовіччі почали засновувати пивоварні, а пивовари об'єднались у гільдії. На території сучасної Чехії, в Пльзені і Чешських Будейовіцах, комерційне броварство почалось не пізніше XIII-го століття. На початку XV-го століття броварня у Чешських Будейовіцах постачала пивом королівський двір Богемії. Відтоді у місцевого пива і з'являється девіз «пиво королів». В той же час заснували свої гільдії пивовари Германії. В Англії пиво (точніше, його різновид – англійський Ель) стало головним національним напоєм до кінця XIV-го століття.

Вже до XIII-го ст. у північній Германії варили досить непогане пиво, причім гарантовано не шкідливе для здоров'я. У ганзейських містечках як гриби виростали броварні, але найбільше їх з'явилось у Бремені. До кінця XV-го століття в Гамбурзі діяли близько 600 броварень.

При ратушах Гамбургу і Любека діяли пивні та винні погреби. Пиво було головною статтею експорту і постачалось до багатьох країн Європи і Середземномор'я.

Значну роль у формуванны німецької пивної традиції відіграв прийнятий у 1516-му році баварський закон про ретельне дотримання рецептури пива. Саме цей закон, що звався Reinheitsgebot (заповідь чистоти), встановив, що пиво можна варити тільки з ячменю (пізніше – ячмінного солоду), хмелю та чистої води. Дріжджі на той час ще не були відомі і процес бродіння був не контрольований.

Закон був суворим – тих, хто розбавляв та підробляв пиво, суворо штрафували, а самих знахабнілих – і взагалі топили у власному пиві. Баварський закон Reinheitsgebot діє в Германії по цей день, залишаючись найтривалішим законодавчим актом у світі, регламентуючим виробництво продуктів харчування і захищаючим права споживача.

Ще однією знаменною віхою в історії пивоваріння стало відкриття в XIX-му ст. Луї Пастером дріжджевих грибів – одноклітинних організмів, відповідальних за процес бродіння.

У 1881-му році датчанин Еміль Христіан Хансен вперше отримав чисту культуру пивних дріжджів, що докорінно змінило пивоваріння, – у сучасному світі пиво є самим масовим та популярним алкогольним напоєм, випереджаючим за об'ємами виробництва і асортименту будь-який напій.

Телефонуйте: (0342) 72-50-51, (050) 391 2240
м. Івано-Франківськ, вул Незалежності 10а

Designed by Horus267. Copyright PintaPub © 2016

Follow Us | Приєднуйтесь

  • ПінтаПаб на Фейсбук
  • Instagram
  • Twitter
  • Delicious
  • Technorati